У суботу в приміщенні “М-Формації” відбулась цікава культурологічна подія – бердичівлянам презентували український переклад книги єврейського письменника Шолом-Алейхема “Тев’є-молочник”[1].

Цикл оповідань з-під пера відомого світу письменника, доля якого тісно пов’язана з Бердичевом, створювався впродовж 1895-1916 років. Зібрані під єдиною обкладинкою оповідання – це монологи головного героя, які описують життя незаможної єврейської родини на українських землях у складі Російської імперії. Зі сторінок книги постають “народний філософ” Тев’є, його дружина та доньки.

Повість стала одним із двох головних творів Шолом-Алейхема (другий – “Менахем-Мендл”). Не дивлячись на те, що сюжет повісті не новий – конфлікт батьків та дітей, автор обіграє його з особливим єврейським почуттям гумору. Кожне з оповідань, які увійшли до збірки, сповнене смутку, але після їх прочитання залишається почуття позитиву.

З їдишу, на якому написав Шолом-Алейхем свій твір, книгу майже відразу переклали на російську мову. Згодом – у 30-х роках – з’явився переклад українською. Але доля цих перекладів склалась не вельми вдало. Причиною цьому стали ідеологічні переконання, що панували за часів радянської влади. Так, слово “єврей” з книги прибиралося настільки, наскільки це було можливо. Також прибираються назви свят, назви традиційних страв, назви релігійних адміністративних будов та інше. Більш того, прибирається повністю один розділ — останній, в якому розкриваються подробиці погрому, в яких потрапила родина Тев’є. Цей розділ політичний, він написаний коротко і різко. Відношення до держави, тодішньої Російської імперії, було дуже чітке. Радянський Союз мислився як наступник Імперії, тому цей розділ повністю зник.

Перший повний переклад “Тев’є-молочника” до Бердичева приїхала презентувати безпосередньо автор перекладу – перекладачка та наукова співробітниця центру юдаїки при Національному університеті “Києво-Могилянська академія” Олександра Уралова. Вона розповіла присутнім на презентації про причини появи нового перекладу українською знаменитої повісті, про складності, що виникли в процесі роботи над перекладом, про численні підводні камені, які мусила оминати в ході літературного процесу. Діалог, що лунав з імпровізованої сцени (презентацію вів керівник громадської організації “Добра справа” Юрій Балюк), допомагав повніше розкрити літературну працю перекладача, створював атмосферу доєднання до цікавої роботи. Як стверджує перекладачка, взагалі перекладання світової класики українською мовою (не лише “Тев’є-молочника”) потрібно особливо зараз, щоб читач отримав своєю мовою те, до чого не міг долучитися за попередні десятиліття ідеологічних обмежень.

По закінченні презентації кожен бажаючий міг отримати екземпляр нового перекладу твору, що став класикою єврейської літератури.

Джерело: сайт "Мій Бердичів"

[1] Книга з’явилась у квітні 2017 року в київському видавництві “Знання”.

2017-12-17