Жителі Північної Європи ще в IX ст. навчились будувати подібні «землянки». Причому така практика  будівництва збереглась до XXст. Фактично все населення країни проживало в таких будиночках із зеленим дахом.  На сьогоднішній день «дернові» будиночки стали  лише архітектурними пам’ятками.   

Як і усі аналогічні землянки, такий будинок вирізався у камені  - це захищало його від суворого ісландського клімату.  Зверху укладались кам’яні плити, які утеплялись дерном. Будинки поступово вростали у землю зливалися з навколишнім ландшафтом. На дахах паслись вівці, а іноді навіть корови.  Дерном покривали усе:  будинки бідних та багатих, конюшні,  господарські споруди.  Але інтерес до таких будинків поволі зникає – в країні залишилось  лише декілька майстрів знайомих з тонкощами такого будівництва.

2016-10-22